магнетоопір

магнетоо/пір, род. магнетоопору

(скор. від "магнітний опір")

властивість матеріалу змінювати свій електричний опір у магнітному полі; у порівнянні з електричним опором має суттєве значення при дослідженні тонких плівок (а не об'ємних зразків).

Різке збільшення магнетоопору плівок свідчить про збільшення внеску від напруженого високо резистивного шару, прилеглого до підкладки, в загальний опір плівки (Товстолиткін).

Температурна залежність магнетоопору із розвитком нанотехнологій стає дедалі популярнішою у її вивченні (Товстолиткін).